Протистояння між Сходом та Заходом згуртовує підтримку України і створює додаткову вагу як аванпосту демократії в регіоні
«Внаслідок новосформованого «мезальянсу» Китаю та Росії, наступає геостратегічна визначеність. Ця визначеність окреслює два полюси нового протистояння: Захід на чолі зі США та Схід за лідерства КНР», – коментує Укрінформу юрист-міжнародник, керівник проекту «Нотатки Атлантиста» Олександр Калініченко.
Зміщення Росії до Китаю, продовжує він, в політичному сенсі наближає Україну до Заходу. Якщо «фронт» попередньої холодної війни проходив через Берлін, то зараз він опинився на сході України.
«По-перше, реакція країн Заходу на безпекову кризу 2021-2022 рр. принципова інша. Сьогоднішня протистояння вже не про Україну, це, насамперед, про стійкість західного світу, його готовність забезпечити власну безпеку та захистити цінності», – каже пан Калініченко.
Тому замість «занепокоєності», Україна, нагадує експерт, вже сьогодні отримує від США, Великої Британії, Польщі, країн Балтії, Чехії та Данії сучасне оборонне озброєння. Туреччина пішла на розміщення виробництва ударних БПЛА «Байрактар» під Києвом. Канада істотно збільшує свою військову-навчальну місію в Україні. Формується сприятлива для нашої держави повістка для економічного розвитку за рахунок програм макрофінансової підтримки, де лідирує ЄС.
«Саме в ці дні наша країна отримала унікальний шанс на нові формати співпраці, як-то «Євро-AUKUS» з Польщею та Британією, або унікальне партнерство з Туреччиною, що зацікавлена у стримуванні Росії в чорноморському регіоні. Консолідація РФ та КНР лише посилить ці тренди», – стверджує він.
Другою відчутною перевагою від російсько-китайського зближення є еволюція громадської думки відносно України в ключових європейських столицях.
«Еволюція громадської думки рано чи пізно змінює і позицію політичного керівництва. Для нас принципово важливим є рух західних партнерів на шляху модернізації України та повноцінного входження до ЄС та НАТО», – підкреслив юрист-міжнародник.
Нарешті, третім вагомим фактором формування альянсу Пекін-Москва є усвідомлення країнами Європи необхідності позбавлення від російської енергетичної залежності. На думку Олександра Калініченка, тактика Росії на виокремлення окремих країн ЄС та укладання з ними політично вмотивованих газових контрактів отримає опір за рахунок загальноєвропейської солідарності та нової енергетичної політики.
«В цьому ключі варто згадати про нові проєкти США з постачання скрапленого газу до терміналів Європи. В середньостроковій перспективі це зменшить економічну (значить і політичну) вагу Росії в Європі», – вважає експерт.
Як Україна може скористатись цими новими можливостями? За словами експерта, з точки зору забезпечення безпеки, тут є два шляхи: «тайванський» та «західнонімецький».
«В короткостроковій перспективі, Україна може домогтися персональних безпекових гарантій або укладання посиленої окремої угоди з США, на кшталт діючого Акту про відносини з Тайванем 1979 року або угоди про співпрацю і гарантії безпеки з Японією 1960 року», – каже пан Калініченко.
У перспективі, поточна ситуація може зрушити питання приєднання України до НАТО.
«Роль потужного східноєвропейського форпосту НАТО створює додаткові аргументи на користь надання нашій країні довгоочікуваних безпекових гарантій Вашингтонського договору. Основним євроскептикам членства України в Альянсі варто нагадати мотиви та обставини прийняття ФРН в НАТО в 1955 р. без міжнародно-визнаних кордонів. Подібна модель може бути застосована і у випадку України, що має у своєму складі тимчасово окуповані території. Отже, підсумовуючи, зазначу: на жаль, Україна опиняється на європейській передовій цього протистояння Схід-Захід, на щастя – це згуртовує підтримку України і створює додаткову вагу як аванпосту демократії в регіоні» – переконує Олександр Калініченко.
Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3399494-zblizenna-rf-i-knr-abo-aka-korist-ukraini-vid-cogo-mezalansu.html?fbclid=IwAR26xcEl_s0NUfrMO1RRocS2qtXtOBjqBvrz5BA7vpDiLP4412Tht5tHRt0
07.02.2022