НАТО більше не може дотримуватися своєї попередньої політики, що базувалася на Акті НАТО-Росія 1997 року і виключала постійне розміщення бойових сил союзників на територіях нових членів. Своїм нападом на Україну Росія порушила основоположний принцип цього Акту – мирне вирішення суперечок.
Концепція ротаційного розгортання в Центральній і Східній Європі більше не підходить, враховуючи масштаби агресивних дій РФ, які зробили такі зміни необхідними.
Збільшувати чисельність збройних сил США в Європі на тлі загострення в Тихоокеанському регіоні Вашингтону дедалі складніше. Отже, європейські союзники по НАТО повинні посилювати власні оборонні спроможності та робити внесок у колективну безпеку Альянсу. Як деякі з них справляються з цим завданням на тлі російської загрози, розповідаємо у матеріалі.
Польща – лідер східного флангу НАТО
За даними The Military Balance 2021, польська армія налічувала 114 тисяч військовослужбовців. Проте в жовтні минулого року віце-прем’єр Ярослав Качинський і міністр оборони Польщі Маріуш Блащак представили план збільшення оборонного бюджету. Йшлося про те, що розмір польського війська мають збільшити щонайменше удвічі – до 250 тисяч солдатів та 50 тисяч резервістів. Також країна відновить обов’язкову військову службу.
Після ж початку повномасштабного вторгнення армії Росії в Україну, Польща вирішила збільшити загальну чисельність війська до 400 тисяч. Також на фінансування армії вже з наступного, 2023 року, планують виділяти навіть не 2% ВВП (як того вимагають стандарти НАТО), а цілих 3%.
Водночас, за словами лідера польської правлячої партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського, на початку липня Варшава планує подвоїти витрати на оборону – спершу з 2,4% ВВП (у 2022 р.) до 3%, а згодом – до 5%. Якщо інші союзники не підвищать свої видатки на оборону, країна стане лідером серед НАТО за часткою оборонних витрат.
Раніше Сейм Польщі ухвалив поправки до закону про захист Вітчизни, які полегшать залучення коштів до Фонду забезпечення збройних сил країни. Зміни покликані швидше накопичувати кошти на модернізацію армії. Поправки також передбачають можливість для Польщі брати участь у військових програмах, які реалізуються через НАТО. Це дозволить отримати доступ до більшого ринку модернізації.
Наразі в Польщі діє Оборонна концепція, що передбачає реформування збройних сил до 2032 року. Збройні сили Польщі у 2032-му мають стати одними з найсучасніших і найчисленніших у Європі. Вони складатимуться з п’яти видів: Сухопутних військ, Військово-морських сил, Повітряних сил, Сил спеціальних операцій та Військ територіальної оборони. Згідно з документом, сухопутні та повітряні сили залишаються ключовими елементами польської оборони.
Окремий акцент робиться на розвитку сил територіальної оборони. План національної оборони Польщі відзначає необхідність покращення навчального процесу та взаємодії оперативних підрозділів із новоутвореними Силами.
До 2032 р. Польща планує активувати нові системи протиповітряної та протиракетної оборони, закуплені за програмами «Нарев» і «Вісла». Заплановано збільшення інвестицій у розвиток технологій радіоелектронної боротьби. Вирішальною ланкою польських сил стримування будуть повітряні сили, оснащені високоточною зброєю великої дальності та бойова авіація 5-го покоління, чисельність якої невпинно зростатимуть. За рахунок посилення берегових ракетних підрозділів, пілотованих і безпілотних розвідувальних платформ, сучасних протимінних засобів і підводних човнів Варшава значно збільшує свої можливості захисту узбережжя.
Щоб ефективно виконати цей стратегічний план, Польща планує вдосконалювати власну оборонну промисловість. Крім цього, польський уряд планує закупити нові артилерійські системи залпового вогню, 32 американських винищувачі F-35, 250 танків M1A2 SEPv3 (Abrams), 8 батарей ЗРК Patriot і близько 500 нових основних бойових танків.
На виконання цього в квітні Польща підписала угоду про придбання у США 250 танків M1A2 Abrams, що надійдуть на заміну 240 модернізованим танкам Т-72, що мають бути передані Україні.
27 травня стало відомо Варшава планує значно посилити свої збройні сили, придбавши у Сполучених Штатів не менше 500 одиниць високомобільних реактивних систем залпового вогню HIMARS.
На саміті НАТО в Мадриді Польща наполягала на збільшенні військової присутності Альянсу на своїй території. Було оголошено про розміщення бригадної групи в Польщі в рамках структур НАТО.
В будь-якому разі Польща зараз є лідером Східного флангу НАТО, стрімко озброюється сама і, водночас, допомагає зброєю Україні, за що їм велика подяка.
Фінляндія та одна з найпотужніших армій в Європі
Нині збройні сили Фінляндії, населення якої складає близько 5,5 млн осіб, налічують близько 280 тисяч основних сил та до 870 тисяч підготовлених резервістів; її артилерія вважається однією з найпотужніших у Європі. На відміну від багатьох країн Заходу, після завершення холодної війни Фінляндія не скасовувала загальний призов. Витрати на оборону країни складають близько 2% ВВП.
У 2022 році оборонний бюджет Фінляндії сягне приблизно 5,1 мільярда євро, збільшившись десь на 0,2 мільярда євро порівняно з попереднім роком. Таке стрімке зростання можна пояснити закупівлею нових американських винищувачів п’ятого покоління F-35. На програму HX Fighter припадає найбільша частина бюджету на 2022 рік із понад 1,5 млрд євро. Він був створений для заміни нинішнього парку трохи застарілих американських палубних винищувачів Hornet новими суднами до 2025 року.
В квітні цього року Гельсінкі оголосили про значне збільшення військових витрат через широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. Додаткові кошти на загальну суму 2,2 млрд євро будуть розподілені на чотири роки, при цьому в 2023-му на потреби оборони буде додано 788 млн євро, а потім по 408 млн євро щороку до 2026-го.
Уряд оголосив про екстрені витрати на оборону у розмірі понад 2 мільярди євро, в основному на озброєння та навчання, що становить приблизно 70-відсоткове збільшення порівняно зі звичайним військовим бюджетом скандинавської країни на 2022 рік. У зміненому бюджеті уряду на поточний рік буде виділено близько 669,4 млн євро додаткового фінансування для фінських військ, з яких 176 млн євро підуть на операційні витрати та 490 млн євро – на закупівлі оборонного обладнання.
Уряд Фінляндії оголосив про намір витратити приблизно 1,7 мільярда євро на «довгострокові закупівлі» військових матеріалів у 2022-2027 роках. Він фінансуватиме придбання протитанкової та зенітної зброї, бойової техніки, артилерійських боєприпасів, матеріалів для польового обслуговування та ракет для морської та протиповітряної оборони.
Нещодавно Фінляндія замовила чотири нових військових кораблі та 64 винищувачі F-35. Крім того, Фінляндія готується закупити в Ізраїлю зенітно-ракетні комплекси. Рішення буде ухвалено на початку 2023 року між двома ізраїльськими виробниками Israel Aerospace Industries і Rafael Advanced Systems.
В квітні міністерство оборони країни повідомило, що Фінляндія та Швеція, які перебувають на порозі вступу до НАТО, закуплять портативну вогнепальну та протитанкову зброю. Обидві скандинавські держави посилять співпрацю в оборонних закупівлях, приєднавшись до угоди про придбання протитанкової зброї у шведського виробника зброї Saab Dynamics.
Фінляндія вже має одну з найпотужніших армій у Європі. Її артилерія є найбільшою серед країн Західної Європи з приблизно 1500 різних систем, а сухопутна армія є другою за чисельністю в Європі після Туреччини. Війна в Україні показала, що навіть у ХХІ столітті належне утримання потужних звичайних сил залишається ключовим фактором надійного стримування для неядерної держави.
Німеччина модернізує війська
Відповідно до The Military Balance 2021, штат Бундесверу складає 183 тисяч військовослужбовців. Німеччина — третя за обсягом витрат у Центральній і Західній Європі після Великої Британії та Франції — у 2021 році витратила на військові потреби 51 мільярди євро, або 1,5 відсотка свого ВВП.
Після свого формування в грудні 2021-го новий уряд Німеччини оголосив про свою мету – інвестувати 3 відсотки ВВП Німеччини в дипломатію, розвиток і оборону. На 2022 р. Німеччина виділила для міністерства оборони бюджет у розмірі 53 мільярди євро, що на 3,2% більше, ніж минулого року.
У світлі російського широкомасштабного вторгнення в Україну федеральний уряд заявив про намір і далі збільшувати військові витрати в найближчі роки. ФРН вирішила поступово збільшити свої витрати на оборону до понад 2% від ВВП, починаючи з 2024 року. Для того щоб країна досягла цілі НАТО у 2%, Берліну потрібно буде витрачати близько 70 мільярдів євро на рік.
Бундесвер хоче збільшити свою чисельність до 203 тис. військовослужбовців, що на 20 тис. більше, ніж сьогодні.
Німецька армія, авіація і флот довгий час були змушені працювати в умовах дефіциту техніки. Наразі їм не вистачає танків, вертольотів, бронежилетів, рюкзаків і приладів нічного бачення. Не вистачає навіть теплої білизни для підрозділів на східному фланзі НАТО. Тепер уряд хоче модернізувати війська. Наприкінці лютого оголошено про створення спеціального фонду в розмірі 100 мільярдів євро для нового обладнання Бундесверу.
В планах Німеччини й розвиток космічної системи раннього попередження, водночас майже чверть від спецфонду витратять на військово-морський флот, зокрема на закупку нових кораблів та підводних човнів. НАТО очікує від Німеччини провідної ролі у забезпеченні безпеки Балтійського моря. Найбільша німецька військово-морська база Вільгельмсхафен має отримати інвестиції в розвиток інфраструктури.
Як зазначив канцлер ФРН, Німеччина скоро матиме найбільшу регулярну армію в Європі в рамках НАТО, а наступне покоління винищувачів і танків має бути створено в Європі спільно з європейськими партнерами, зокрема з Францією.
Кошти зі спеціального фонду планується інвестувати в перспективні спільні європейські програми. Йдеться, насамперед, про розробку винищувача нового покоління FCAS (в цьому проєкті також бере участь Франція та Іспанія), про оновлення парку танків, а також про проєктування нових підводних човнів у співпраці з Норвегією.
Серед великих проєктів, включених у фінансування, названі програми виробництва багатоцільових фрегатів класу MKS180, оновлення авіапарку винищувачів Eurofighter, придбання палубних вертольотів NH90 та інше.
Ще в квітні 2020 року Міністерство оборони Німеччини заявило, що хоче замінити свій застарілий парк літаків Tornado на змішаний парк суден Eurofighter, Boeing F/A-18E/F Super Hornet і EA-18G Growler. Бундесвер почав отримувати Tornado в 1981 році і має намір вивести ці літаки з експлуатації не пізніше 2030 року – цей процес почнеться приблизно у 2025 році. Зараз цей літак використовується Люфтваффе в якості винищувачів/штурмовиків і задля радіоелектронної боротьби.
Іспанія – ставка на техніку
Збройні сили Іспанії наразі мають 133 тисячі військовослужбовців, займаючи сьому сходинку серед європейських країн НАТО. До слова, поточна чисельність збройних сил Іспанії поступається такій значно меншій за населенням країні, як Греція. Військові витрати Іспанії на сьогодні становлять 1,02% ВВП, що є найнижчим показником серед усіх членів Альянсу, крім Люксембургу. Оборонний бюджет на 2022 рік становить 12,9 млрд. євро.
Прем’єр-міністр Педро Санчес заявив під час саміту НАТО у Мадриді, що Іспанія майже подвоїть витрати на оборону до 2029 року. Саме так країна реагує на цьогорічне широкомасштабне вторгнення РФ до України. Крім цього, уряд країни вже цього року додатково виділяє мільярд євро в рамках свого зобов’язання збільшити витрати на оборону.
Це відповідає зобов’язанню Іспанії збільшити свій оборонний бюджет до 2% валового внутрішнього продукту в 2029 році. Рівень витрат в 2% означитиме поступове збільшення військового бюджету Іспанії до 22-24 мільярдів євро. Проте оголошень про збільшення штатної чисельності іспанських збройних сил не було. На цьому етапі, враховуючи істотний бюджетний дефіцит, акцент вирішено зробити на модернізації сектору безпеки і оборони.
Слід визнати, що за останні десятиліття Мадрид збільшував інвестиції у озброєння. Так, військові інвестиції в 1996 році становили 1,5 млрд євро, а в 2022 році – 4,5 млрд євро, що свідчить про подвоєння витрат (якщо врахувати інфляцію).
В червні поточного року було оголошено, що Іспанія придбала 20 винищувачів Eurofighter за 2 мільярди євро у рамках зусиль уряду щодо збільшення оборонного потенціалу після нападу Росії на Україну. Ці літаки замінять застарілі іспанські винищувачі F-18 Hornet, що базуються на авіабазі Гандо на Канарських островах, і поповнять дві ескадрильї літаків Typhoon на континенті.
В 2022 році модернізація іспанської армії концентрується на наступних програмах:
– розробка винищувача нового покоління FCAS, в якому Іспанія разом із Францією та Німеччиною бере участь на суму 2,5 млрд євро.
– придбання трьох літаків A330 багатоцільового заправника в повітрі за вартістю 810 млн євро.
– придбання гелікоптерів H135 для Національної гвардії вартістю 178 мільйонів євро.
– замовлено судно морської дії BAM-IS у компанії Navantia вартістю 166,46 млн євро.
Що стосується збільшення присутності союзників, то, за підсумками Мадридського саміту НАТО, вирішено що США відправляють два додаткові есмінці на спільну американо-іспанську базу Рота і таким чином кількість американських есмінців там зросте від 4-х до 6-ти.
Румунія – час модернізувати флот
Збройні Сили Румунії становлять 68,5 тисяч осіб. Ще 56 тисяч підготовлених резервістів країна може призвати у випадку війни. Починаючи з 2017 р. Румунія досягнула показника у 2% ВВП витрат на оборону. Загалом, з 2014 – го Румунія збільшила свої воєнні витрати вдвічі до 5,5 млрд євро у 2022 р.
Останні роки Румунія робила акцент на оновленні сухопутної компоненти збройних сил – модернізації техніки, що залишилася у спадок від Варшавського договору, та закупівлі сучасної техніки західного виробництва. Зокрема, Румунія замовила постачання 54 ракетних систем HIMARS, перші з яких почали надходити в країну в минулому році.
В березні 2021-го президент Румунії оголосив, що країні необхідно збільшити витрати на оборону до 2,5% від ВВП. У Бухаресті зазначили, що планують витратити до 2026 року загалом 9,8 млрд євро на зміцнення свого оборонного потенціалу. Додаткове фінансування для румунського військового сектору сприятиме поновленню програми виробництва бронетехніки Румунія-Rheinmetall Agilis, яка «паралізована» заблокованим планом закупівель. Втім, основний акцент країна наразі робить на модернізації своїх ВПС.
Наприкінці грудня 2021-го парламент Румунії надав Міноборони попередній дозвіл на початок процедури закупівлі 32 американських винищувачів F-16 зі складу ПС Норвегії, а також пакету обладнання та послуг з їхньої модернізації в США. Бюджет закупівель становить близько 454 млн євро. Ці літаки, одночасно із закупленими в попереднє десятиліття в Португалії F-16, покликані повністю замінити винищувачі МіГ-21.
Поки румунські ВПС комплектуються за рахунок F-16, небо країни прикриває “повітряна поліція НАТО” на винищувачах Eurofighter.
З 2023 р. Румунія має намір розпочати вертолітну програму. Йдеться про закупівлю гелікоптерів для Сухопутних військ. В липні міністерство оборони Румунії оголосило про намір придбати на потреби збройних сил країни французькі підводні човни Scorpene та французькі гелікоптери.
Військово-морський флот Румунії є найменш модернізованим зі всіх родів військ. В країні є власна “корветна програма” – Франція має збудувати чотири кораблі за проєктом Gowind-2500, але ця ініціатива досі не здобула свого логічного завершення у вигляді укладеного контракту.
В частині протиповітряної оборони Румунія розпочала перехід на ЗРК Patriot (перший комплекс прийнято на бойове чергування у 2020 році), але основу досі складають радянські комплекси С-125 та їх американські “однолітки” MIM-23 Hawk.
В травні 2021–го стало відомо, що в Румунії вироблятимуть ракети-перехоплювачі “SkyCeptor” для ЗРК “Patriot”. Вони вироблятимуться на заводі Romarm у Плоєшті та поставлятимуться на внутрішній та зовнішні ринки.
НАТО має багатонаціональні сухопутні сили чисельністю до 4 тис. військовослужбовців у Румунії, в країні також розміщена станція протиповітряної оборони США від балістичних ракет. З 2016 року там також дислокований польський контингент, чисельність якого не перевищує один механізований батальйон.
В цьому році НАТО ухвалило рішення збільшити свою передову присутність в Румунії за рахунок тисячі військових США, які вже перебувають у Європі та будуть переміщені до балканської держави. З травня в Румунії розпочався процес створення нової бойової групи Альянсу, який буде завершений ближче до 2023 року.
***
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 р. викликало активну відповідь європейських країн по всьому континенту. Плани Німеччини інвестувати 100 мільярдів євро в оборону знаменують серйозну зміну в політиці та розворот від десятилітньої тенденції до скорочення військових витрат в Європі.
Низка провідних європейських країн – Бельгія, Румунія, Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Латвія, Естонія, Норвегія, Швеція та Фінляндія – також оголосили про збільшення оборонних бюджетів на 2022 рік.
Той факт, що країни-члени ЄС в цьому році заявили про збільшення витрат на оборону на загальну суму приблизно на 200 мільярдів євро, є показовим. Однак якщо частка, яка витрачається на спільну розробку та закупівлі, не збільшиться, існує ризик того, що велика частина цих інвестицій не дасть належного ефекту.
В Європі розгортається нова гонка озброєнь та наступає час модернізації збройних сил. Спостерігаючи за злочинами Кремля в Україні, європейські держави, як ніколи раніше є солідарними у просуванні спільних оборонних ініціатив та розширенні військово-технічної співпраці.
Джерело: https://lb.ua/world/2022/07/26/524244_yak_posilyuyutsya_kraini_ievropi_tli.html
26.07.2022