Понад місяць ЄС не міг затвердити шостий пакет санкцій щодо Росії — через примхи Угорщини. Після того як було задоволено вимогу офіційного Будапешту щодо непоширення ембарго на російську нафту, що постачається трубопроводами, Угорщина висунула нову — не вносити в санкційний список патріарха РПЦ Кирила. Урешті позиція угорців обурила країни ЄС.
“Угорщина повинна бути повністю позбавлена права голосу в Європейському Союзі при прийнятті рішень, оскільки ця країна остаточно загралася і зловживає принципом одноголосності членів ЄС, що особливо було помітно у процесі прийняття шостого пакета санкцій проти Росії”, — заявила заступниця голови Європейського парламенту Катаріна Барлі. А міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловилася за реформу Євросоюзу, зокрема відмову від принципу одностайності ухвалення рішень у зовнішній політиці, перед розширенням блоку. Наскільки реально провести такі зміни, щоб уникнути в майбутньому шантажу європейської спільноти окремими країнами?
— Суперечки про санкції щодо російської нафти стали серйозним випробуванням для ЄС, що прагне зберегти єдність та водночас рішуче відповідати на агресію проти України, — каже Олександр Калініченко, юрист-міжнародник, керівник проекту “Нотатки атлантиста”. — Заяви Угорщини про те, що вона не проживе без постачання російської нафти, були сильним викривленням реальності.
— А чи можна покарати Угорщину за те, що встромляє палиці в колеса Європі?
О. Калініченко:
— З набуттям чинності Лісабонського договору, що визначає базис функціонування ЄС з 1 грудня 2009 року, голосування кваліфікованою більшістю стало більш поширеним, ніж одностайне. Проте Лісабонський договір визначає, що рішення з питань спільної зовнішньої політики і оборони потребують лише одностайного схвалення всіма 27 державами — членами ЄС.
Втім стаття 7 Договору про Європейський Союз дійсно передбачає застосування до країни-члена санкцій, включаючи позбавлення права голосу у Раді ЄС, за “порушення основоположних для Спільноти демократичних цінностей”.
— Наскільки поширена практика такого покарання?
О. Калініченко:
— Вона не є поширеною. Адже ця норма має радше мотиваційний, а не каральний характер. На початку 2000 року Австрія сформувала уряд, до складу якого входила правопопулістська Партія свободи. На той момент обговорювалося застосування статті 7 Договору, але воно було визнане надмірним. Загалом за останню чверть століття питання про можливу активацію статті 7 порушувалося в ЄС кілька разів. Подіями, через які його обговорювали, крім уже згаданої ситуації з Австрією, стали вигнання французьким урядом тисяч ромів у 2009 році, політична боротьба в Румунії між Траяном Бесеску і Віктором Понтою в 2012 році. Проте до застосування обмежень прав країн-членів не доходило.
09.06.2022