Терміновий саміт НАТО, що проходить цими днями у Брюсселі, повинен стати визначальним у плані розуміння того, як слід Заходу підходити до стримування Росії. Україна братиме в події чи не найактивнішу участь з огляду на величезну небезпеку, яку нашій державі створило повномасштабне російське вторгнення.
Про роль США на полях саміту, обговорення військової загрози для Європи з боку Москви та нову зброю для України – в ексклюзивному інтерв’ю сайту 24 каналу розповів юрист-міжнародник, керівник проєкту “Нотатки Атлантиста” Олександр Калініченко.
Яким буде порядок денний завтрашнього саміту?
Серед головних тем завтрашнього позачергового саміту Альянсу офіційно анонсовано: колективний захист, політику стримування та оборони НАТО, підтримка України, відносини з Росією.
Очікується, що на саміті НАТО буде ухвалено подальші рішення щодо посилення позицій у всіх галузях зі значним збільшенням сил у східній частині Альянсу на землі, у повітрі та на морі.
Як зазначив генсек Альянсу, першим кроком стане розгортання чотирьох нових бойових груп НАТО в Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині. Поряд із наявними силами в країнах Балтії та Польщі це означає, що НАТО матиме вісім багатонаціональних бойових груп на східному фланзі від Балтики до Чорного моря.
За планами Альянсу, на суші нова позиція повинна включати значно більше сил у східній частині Європи у стані підвищеної готовності. У повітрі заплановано посилення повітряних сил союзників і посилення комплексної протиповітряної та протиракетної оборони НАТО. У морському середовищі (з акцентом на Балтику та Чорне море) буде запропоновано на постійній основі використовувати авіаносні ударні групи, підводні човни та значну кількість бойових кораблів країн Альянсу.
Крім того, можна припустити також рішення, що посилять потенціал Сил швидкого реагування НАТО та колективну оборону союзників в Європі. Знаковою тут стала нещодавно оголошена заява Президента Франції, що “країні потрібно бути готовою до війни високої інтенсивності, яка може повернутися на європейський континент”. Європейські демократії прокидаються та усвідомлюють рівень сучасних безпекових загроз.
Яку роль на полях саміту повинен буде відіграти Байден?
На США, як економічного та оборонного лідера демократичного світу, покладена величезна вага відповідальності за “утилізацію” існуючої війни в Європі в межах української території без її поширення на територію країн НАТО. Про це неодноразово заявляли як американські, так і європейські лідери.
Застосованих Заходом санкцій стосовно Росії та вже наданої військової допомоги Україні виявилось недостатньо для зупинення путінської агресії в нашій країні.
З метою своєчасної корекції цих заходів щодо Росії й забезпечення внутрішньої солідарності в межах Альянсу, Президент Байден приєднається до позачергового саміту НАТО 24 березня, щоб обговорити необхідні зусилля та підтвердити свою відданість союзникам в Європі.
Президент США, як основний координатор політики Заходу, також зустрінеться з лідерами G7 та приєднається до запланованого саміту Європейської ради, щоб обговорити спільну стратегію щодо України, включаючи санкційну політику щодо РФ, надання гуманітарної підтримки постраждалим від насильства та розв’язання інших проблем, пов’язаних із російсько-українською війною.
Наскільки сильно доля миротворчої ініціативи Дуди залежить від думки Вашингтону? Оцініть імовірність схвалення Штатами цієї ідеї.
Як раніше зазначалося, Польща під час саміту НАТО та зустрічі в Європейській раді має намір офіційно подати пропозицію щодо направлення миротворчої місії в Україну.
Цей план, у загальних рисах, полягає в тому, що миротворці не повинні вступати в прямий конфлікт з РФ, а розміститися в населених пунктах, яких не торкнулися бойові дії, щоб надіслати ясний сигнал, що Росії необхідно зупинити розширення зони мілітарного протистояння.
Миротворча місія НАТО, згідно з базовим планом, має налічувати до 10 тис. солдатів із країн-членів. Над великими містами України (перелік не встановлено) має створитися безпольотна зона.
За негласною інформацією, на цей момент сім країн НАТО заявили, що готові підтримати цю миротворчу місію. Це Словенія, Чехія, Польща, Латвія, Литва, Естонія і Данія.
Наразі є певні сумніви щодо остаточного узгодження та реалістичності виконання цієї сміливої ініціативи членами НАТО.
Слід зазначити, що днями Держдеп вустами посла в ООН вже зазначив, що “США не збираються відправляти свої війська, але не виключають, що це може зробити інша країна НАТО”. У Берліні також виступили проти такої ініціативи, назвавши відправку миротворчої місії НАТО в Україну “червоною лінією”.
На мою думку, залежність миротворчої Польщі від позиції свого основного союзника є суттєвою: реально направити миротворчу місію Польща та інші країни-ініціатори зможуть лише, якщо отримає гласне/негласне узгодження від Вашингтону.
На сьогодні Вашингтон прагне використання економіко-політичного інструментарію впливу на Росію без прямого використання сил та засобів НАТО у збройному протистоянні Росії та України.
Чи буде Дуда підіймати питання загрози для Польщі на тлі новин про по імовірність завдання удару по Варшаві?
Після нападу Росії на Україну, Польща стала логістичним центром військової та гуманітарної допомоги Україні. Військові літаки прибувають в Польщу із США, Канади, Британії, а потім все транспортується через кордон суходолом, частково через загрозу з боку російської авіації. Це величезна робота з регулярного поповнення запасів української армії.
Саме тому Варшава стала епіцентром дипломатичного та інформаційного тиску Росії протягом останніх тижнів. Такі російські провокації мають на меті змусити Польщу відмовитись від активної допомоги Україні, зокрема від постачання озброєння.
Росія заявила про можливість превентивних ударів по транспортній інфраструктурі, що забезпечує надання Україні військової допомоги з країн НАТО. Генсек Альянсу заявив про неприпустимість подібних заходів та їх кваліфікацію як “напад на все НАТО”.
Насторожуючими за перші тижні війни в Україні стали повітряні інциденти з порушенням повітряного простору країн НАТО з боку російських БПЛА та бойових літаків (Хорватія, Польща). Під великим питанням є події із “зникненням” військового літака та гелікоптера в Румунії на початку березня цього року.
Отже, не лише Польща, а всі країни східного флангу НАТО, що межують з Україною, стурбовані агресією РФ. У Литві запроваджено надзвичайний стан. Швеція і Фінляндія, хоч жодна з них не є членом Альянсу, минулого тижня приєдналися до екстреного саміту НАТО.
Як зазначив у відповідь на ці події генсек Альянсу, “Москва не повинна сумніватися: НАТО не потерпить жодного нападу на суверенітет або територіальну цілісність союзників”.
В цьому ключі, знаковим є майбутній візит президента США саме до Варшави після участі у самітах НАТО, ЄС та G7.
Голос Америки допоможе зламати супротив Угорщини, який був озвучений устами Сійярто напередодні?
Як витікає з позиції офіційного Будапешту, Угорщина не підтримає санкції ЄС проти Росії у сфері енергетики, а також виступає проти безпольотної зони над Україною та миротворчої місії, на якій наполягає Польща.
В частині ветування можливих заходів НАТО з безпольотної зони та створення миротворчої місії в Україні, позиція угорського уряду є прогнозовано категоричною напередодні саміту.
Втім, міністр закордонних справ заявив, що Угорщина не блокуватиме постачання зброї в Україну державами-членами ЄС, але також заявив, що Угорщина не постачатиме зброю і не допустить передачу летальної зброї транзитом через свою країну.
Беззаперечно, США мають економічний інструментарій та політичний вплив на позицію офіційного Будапешту, включно із потенційним не накладенням санкцій на угорські енергетичні проєкти за участю російських компаній в обмін на більш лояльне відношення до ініціатив безпекової підтримки України.
Про що говоритиме Зеленський під час участі в саміті?
Лідери НАТО завтра очікують на спілкування із президентом України, який виступить перед ними через відеозв’язок.
На мій погляд, Володимир Зеленський зробить акцент на найбільш вразливих для України безпекових компонентах протистояння російській агресії – повний/частковий формат закриття неба, надання більш потужних засобів протиповітряної оборони, посилення потенціалу авіації, військова логістика, протидія загрозам застосування хімічної або біологічної зброї. Можливим є обговорення з країнами-членами ініціативи щодо миротворчої місії Альянсу та бачення України щодо її дієвого формату.
Чи буде ухвалено рішення про постачання нам якихось нових видів озброєння?
З метою посилення свого оборонного потенціалу, Україна має “розіграти карту” успішного спротиву військам РФ протягом першого місяця війни, акцентувати на ризиках розширення ескалації на Східну Європу з огляду на риторику та провокації Росії.
Згідно з попередніми прогнозами, завтрашній саміт НАТО погодить необхідність надання Україні засобів та обладнання для захисту від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних загроз.
Крім того, раніше у Пентагоні заявили, що США завершують переговори з партнерами по НАТО щодо надання Україні засобів протиповітряної оборони для протистояння російській агресії. Словаччина першою погодилася надати Україні знайомий для наших військових зенітно-ракетних комплексів С-300 з метою посилення ППО. В країну вже почали прибувати перші підрозділи, відповідальні за розгортання американської системи протиповітряної оборони Patriot, що надійде на заміну радянському комплексу.
Союзники по НАТО також планують передати Україні радянські зенітно-ракетні комплекси “Оса”, що стояли на озброєнні країн колишнього Варшавського договору.
В пакеті підтримки протиповітряної інфраструктури України, уряд Великої Британії ухвалив рішення про безоплатну передачу високошвидкісних переносних зенітно-ракетних комплексів Starstreak. У порівнянні із вже переданими комплексами Stinger, Starstreak має більшу пікову швидкість, максимальну висоту і дальність.
24.03.2022