Моторошні кадри з білорусько-польського кордону вчора облетіли весь Світ. Відео поведінки білоруських спецпризначенців з мігрантами на лінії кордону з Польщею та Литвою, надання частині біженцям камуфляжного одягу і провокації чимось нагадують події Другої світової.
Польща оголосила мобілізацію територіальної оборони в прикордонних воєводствах.
Після окупації частини території України, «енергетичного» підкорення Європи за рахунок Північного потоку-1,2, фактичній анексії суверенітету Білорусі після минулорічних виборів, Росія перейшла до наступної фази дестабілізації Європи – міграційної.
Репетиція подібної спецоперації по скеруванню міграційних потоків в бік європейських країн була успішна проведена Росією під час сирійської війни. Протягом останніх років постраждали балканські країни, Скандинавія, Східна Європа як транзитний коридор.
Сьогоднішня гуманітарна криза на східних кордонах ЄС готувалася багато місяців і вирішує одразу кілька завдань: Росія через свого сателіта Білорусь отримує істотний важіль впливу для розміну в переговорах з ЄС, виникає додатковий фактор нестабільності по північно-західному периметру кордону України при обмежених ресурсах для контролю, підсилюється тиск на діючу українську владу потенційним потоком біженців, сьогоднішня дестабілізація ситуації активно використовується для дискредитації міграційної політики ЄС і пропаганди «ефемерності» захисту партнерів в НАТО.
Отже, створюються інформаційні і гуманітарні передумови для термінових домовленостей з Росією на її умовах, що, неминуче призведуть до поступок ЄС і Заходу в енергетичній сфері, непоширенню нових санкцій і, фактично, дають карт-бланш РФ для ескалації конфлікту на Сході України.
Що необхідно робити Україні в цій ситуації?
По-перше, ініціювати і активно включитись в консультації країн НАТО/ЄС з метою вироблення спільної стратегії протидії гуманітарній і безпековій кризі на кордонах України і ЄС.
По-друге, дозволю собі процитувати власні тези після останнього саміту Україна-ЄС в жовтні:
«Окремо хочу наголосити на гуманітарно-міграційній проблемі, що утворилася в 2021 р. завдяки діям РФ/Білорусі на східному кордоні ЄС (Литва, Польща) і починає загострюватись «транзитом з Білорусі» на нашому західному кордоні з ЄС. Питання модернізації прикордонної інфраструктури України на кордоні з РФ/РБ знаходиться на межі співпраці ЄС-НАТО-Україна, але його конче необхідно вирішувати вже «на вчора». Варто прийти до консенсусу, що це інвестиція у спільну міграційну/гуманітарну безпеку ЄС та України».
По-трете, на тлі публікацій західних ЗМІ і розвідок про концентрацію збройних сил Росії, українська влада має говорити зі своїми союзниками однією мовою, синхронно оцінювати ситуацію і не заперечувати очевидні факти задля самозаспокоєння або спроби провести чергову зустріч з Путіним в «нормандському» форматі.
Для України і її партнерів настав час подивитись на гібридну агресію і просування інтересів РФ в регіоні комплексно: мілітарна, енергетична, гуманітарна і інформаційна складові. Гарячий час роботи для наших дипломатів і політикуму. Україна сьогодні, попри складну економічну і безпекову ситуацію, як ніколи близька до того, шоб бути почутою і залученою до нової моделі безпеки Європи. Головне, скористатись цією можливістю, а не бути спостерігачем за чужою грою.