Посол Фінляндії при НАТО Клаус Корхонен та посол Швеції Аксель Вернгоф передали заявки на вступ до НАТО генсекові Альянсу Єнсу Столтенбергу, офіційно запускаючи процедуру, яка завершить десятиліття нейтралітету Фінляндії і близько 200 років — нейтралітету Швеції.
Не всі члени НАТО схвально відгукнулися на такий крок цих двох країн. Туреччина заявила, що заблокувала початкове рішення НАТО опрацювати ці заявки. Також президент Хорватії Зоран Миланович дав зрозуміти, що ветує прийом Швеції та Фінляндії на саміті НАТО в Мадриді.
О. Калініченко:
— Туреччина намагається скористатися сьогоднішньою ситуацією для вирішення питання зняття санкцій та обмежень у військово-технічному співробітництві зі США та європейськими країнами, — каже Олександр Калініченко, юрист-міжнародник, керівник проекту “Нотатки атлантиста”. — Саме тому формальним приводом для турецького вето обрано питання “толерування Гельсінкі та Стокгольмом активістів Курдської робітничої партії”, що згодом можна розміняти на паралельні домовленості в межах американсько-турецького діалогу. Також не забуваймо, що наступного року в Туреччині відбудуться президентські та парламентські вибори, і на тлі несприятливої макроекономічної ситуації Реджеп Ердоган тепер намагається заробити “політичні бали”.
Що стосується Хорватії, то там точиться протистояння між президентом Зораном Милановичем і головою уряду Андреєм Пленковичем. Питання розширення НАТО використовується тут, щоб здобути додаткові політичні бали.
— А як майбутнє потенційне поповнення НАТО змінить баланс сил у регіоні?
О. Калініченко:
— Членство Швеції та Фінляндії в НАТО — надбання для Альянсу. По-перше, завдяки стратегічному значенню острова Готланд та фінського узбережжя, він здобуває повний контроль над Балтійським морем та вирішує питання посилення оборони своїх балтійських держав — членів (Польща, Литва, Латвія, Естонія) на кордоні з Hосією. По-друге, значно посилюється “логістичне плече” для реалізації стратегії присутності Альянсу в Арктиці. По-третє, військові резерви НАТО відчутно зростуть завдяки Фінляндії та Швеції. Нині з урахуванням резервістів чисельність збройних сил Альянсу в 1,7 раза більша, ніж у Росії. Якщо ж включити до НАТО Фінляндію та Швецію, їх буде вдвічі більше — завдяки величезному військовому резерву, насамперед у Фінляндії.
— А яка вигода від розширення Альянсу для України?
О. Калініченко:
— Швеція і Фінляндія — друзі України і лобісти наших інтересів в ЄС. Такої підтримки від цих двох держав можна сподіватися і в межах євроатлантичного руху Києва. Крім того, посилення північного флангу НАТО дасть новий поштовх формуванню Балто-Чорноморського регіону безпеки, що чутливо для посилення позиції України як форпосту стримування експансії РФ. Серед характерних ознак “скандинавського” розширення Альянсу цього року є й той факт, що розгляд заявок про вступ Швеції та Фінляндії відбувається без проходження етапу ПДЧ (Плану дій щодо членства).
25.05.2022