GLOBSEC публікує нове опитування громадської думки, яке вимірює ставлення Центральної та Східної Європи до війни в Україні, GLOBSEC Trends 2022. Хоча у більшості країн сприйняття Росії як загрози зросло, щодо підтримки членства України в ЄС та НАТО все ще немає абсолютної згоди серед жителів 9 країн Центральної Європи.
Результати звіту GLOBSEC Trends 2022 базуються на опитуванні громадської думки, проведеному в другій половині березня 2022 року в 9 країнах Центральної та Східної Європи (надалі – ЦСЄ) на вибірці з 1000 респондентів на країну, тобто всього – 9000 респондентів. Опитування проводилися на вибірці з 1000 респондентів з Болгарії, Чехії, Угорщини, Чорногорії, Північної Македонії, Польщі, Румунії, Сербії та Словаччини із застосуванням стратифікованої багатоетапної випадкової вибірки у формі комп’ютерного телефонного опитування (CATI).
Центральноєвропейська підтримка Заходу та його структур зросла
Підтримка ЄС і НАТО в країнах ЦСЄ дещо зросла за останній рік, і чотири з п’яти респондентів тепер хочуть бути частиною західних структур і сприймають їх як гарантів власної безпеки та територіальної цілісності.
Загалом 44% жителів Центральної та Східної Європи висловили підтримку західній геополітичній орієнтації їхніх країн. Зростання на сім процентних пунктів у регіоні за останній рік є найбільшим з моменту початку опитування з цього питання в 2016 р.
У всіх 9 країнах, окрім Румунії, також спостерігається зростання в середньому на 10 процентних пунктів частки респондентів, які кажуть, що вони відчувають себе частиною Заходу, порівняно з минулим роком.
У Словаччині цей приріст за рік становить від 26% до 34%, але більшість респондентів – 51% – все ще віддають перевагу позиції Словаччини «десь посередині».
У випадку з Румунією підтримка західної геополітичної орієнтації за останній рік знизилася з 43% до 27%. Це єдина країна в регіоні, де підтримка так істотно впала. Факт є тривожним дзвіночком для Брюсселю та керівників у Бухаресті.
Водночас 12% опитаних респондентів не впевнені, як має геополітичну позиціонувати країну. Подібний рівень нерішучості зафіксовано серед естонців (15%) та литовців та поляків (12%).
ЄС продовжує користуватися потужною підтримкою в ЦСЄ, де в середньому 80% респондентів проголосували б за те, щоб залишитися в ЄС.
У Чехії, яка традиційно є найбільш євроскептичною країною в регіоні, підтримка членства в ЄС зросла на 13 процентних пунктів до рівня 80%.
Разом з литовцями, поляки є також найбільшими прихильниками присутності у Євросоюзі. Членство в ЄС в цих країнах підтримує 88% опитаних.
За даними опитування, загалом 75% румун проголосували б за те, щоб країна залишилася в ЄС.
Опитування також показало, що 70% болгар вважають, що країна повинна залишитися в Європейському Союзі, а 23% вважають, що вона має вийти. Хоча частка прихильників членства в ЄС залишається високою, противники зросли з 17% рік тому.
Опитування також показало помірний приріст підтримки членства в НАТО в усіх країнах, крім Болгарії.
Що стосується членства в НАТО, то зараз підтримка в середньому становить 79% з усіх країн, окрім Болгарії.
Серед румунських респондентів 80% проголосували б за те, щоб країна залишилася в НАТО, у порівнянні з 77% у 2021 році. Крім того, 62% погодилися, що «членство Румунії в НАТО зменшує ймовірність нападу іноземної нації на нас».
У восьми з дев’яти країн більшість довіряє збройним силам своєї країни, а в Румунії цей відсоток досягає 61%.
Як зазначалось вище, в Болгарії зросла до 38% частка тих, хто насправді хоче вийти з НАТО.
В Болгарії 50% проголосували б за те, щоб залишитися в НАТО – менше, ніж у 2021 році, коли 54% були за членство в альянсі проти 27% проти.
Зростання антинатовських настроїв в Болгарії відбувається сильніше, ніж будь-коли, на тлі проросійських і антиросійських настроїв, що розділяють громадську думку в країні.
Натомість, підтримка Північноатлантичного альянсу в Словаччині безперервно зростає четвертий рік поспіль, відколи почали вимірювання.
Поляки – найбільші прихильники членства в НАТО в Центрально-Східній Європі. За це висловилось 95% респондентів з Польщі.
Сьогоднішні показники підтримки Альянсу, насамперед, слід сприймати як відповідь на поточну ситуацію з безпекою в Європі.
Уявлення про те, що США є стратегічним партнером, зросло на 10 процентних пунктів з 2021 року, а Вашингтон зараз розглядається як ключовий союзник в НАТО 3/4 респондентів у регіоні ЦСЄ.
Серед місцевих респондентів 75% сприймають США як стратегічного партнера, а 70% погоджуються, що США є союзником і традиційним партнером в НАТО.
Втім, близько 33% опитаних в Болгарії вважає, що США є загрозою безпеці країни, у порівнянні з 16% рік тому.
На противагу – 73% респондентів з Польщі сприймає США як найважливішого закордонного партнера. Щодо Німеччини, то підтримка поляками знизилась впродовж року з 48% до 27%.
Росія як загроза, але й «старший брат»
Передусім зазначимо, що в низці слов’янських держав ЦСЄ останні роки був стабільно присутній наратив про Росію як «старшого брата».
Так, минулого року GLOBSEC визначив групу з чотирьох найбільш проросійських держав ЦСЄ. Цю групу називають «ведмежими обіймами» і вона складається з Сербії, Болгарії, Словаччини та Чорногорії.
Наприклад, за даними звіту GLOBSEC Trends 2021 р., 42% словаків вважали Росію стратегічним партнером, а 78% респондентів сприймали народ РФ як «братню націю». Більше того, 50% опитаних вважали звинувачення Заходу на адресу Росії безпідставним, а 52% не погоджувались, що Росія агресивна у своїх діях та намагається послабити ЄС і НАТО.
Варто додати також, що рейтинги підтримки дій президента Росії Путіна у Словаччині зросли з 41% у 2017 році до 55% у 2020 році.
Січневе опитування 2022 р. показало, що 44% опитаних вважають, що США і НАТО винні у напруженості на сході України. З іншого боку, 29% словаків бачили себе частиною Заходу, і лише 11% бажали орієнтуватися на Схід.
Проте вже у березні, згідно з опитуванням Focus, проведеним для GLOBSEC Trends 2022, картина в 9 країнах суттєво змінилась.
Наразі 65% респондентів в країнах ЦСЄ розглядає Росію як загрозу безпеці власної країни.
На противагу минулорічним даним, більшість респондентів (62%) в Словаччині сприймають Росію як загрозу і зросла за рік майже втричі. Водночас 37% сприймають РФ як стратегічного партнера Словаччини.
Цьогорічний звіт також показує, що, навіть за словами 33% болгар, Росія становить загрозу безпеці, що значно більше, ніж у 2021 році, коли їхня частка становила лише 3%.
В цьому році лише в Угорщині не спостерігається значного зростання тих, хто вважає Росію загрозою. Близько 57% болгар та 45% угорців досі не розглядають Росію як загрозу, а третина опитаних в цих двох країнах бачать РФ як стратегічного партнера.
Попри свою агресивну політику, Росія залишається стратегічним партнером для третини угорців, словаків і болгар, на відміну від оцінок респондентів в інших 6 країнах.
Серед тривожних індикаторів нерозуміння загрози Росії для загальноєвропейської безпеки є відповіді на питання чи зупиниться агресія РФ в Україні або пошириться на інші європейські країни. З наявністю такої загрози погоджується лише більшість опитаних поляків (60%), литовців (38%) та естонців (47%). Респонденти з решти країн відкидає цей ризик для своїх країн, серед яких виділяється Угорщина (67%) та Болгарія (64%).
Війна в Україні підтвердила вразливість регіону перед кремлівською пропагандою
87% поляків, 78% чехів і 74% литовців називають Росію країною, що відповідальна за війну в Україні.
Лише 51% словаків, 50% болгар і 48% угорців поклали відповідальність на Росію. Близько 27% словаків, румунів і болгар вважає, що за це відповідальний Захід, який спровокував Росію.
Показники по цим трьом країнам сильно резонують з аналогами в інших країнах ЦСЄ, де Латвія є наступною за порядком, в якій 61% респондентів звинувачує Кремль у вторгненні в Україну.
Хоча понад 50% респондентів у Словаччині сказали, що відповідальність за конфлікт в Україні несе передусім Росія, 16% також вважають, що Україна винна за те, що вона пригнічує російськомовне населення, і 28% респондентів, що є найбільшим серед опитаних країн в регіоні, стверджує, що Захід спровокував Росію.
23% словаків також сприймають Україну як «маріонетку Заходу», тоді як це прокремлівське пояснення війни резонує лише з 7% у чехів.
В Угорщині більшість 18% респондентів вважає, що Україна пригнічує свою російськомовну частину населення.
У звіті GLOBSEC Trends 2022 також зазначено, що 63% румунських респондентів погоджуються з твердженням «Росія вторглася в Україну», а більше чверті (26%) вважають, що Захід був відповідальним за війну, провокуючи Росію. Ще 43% погоджуються, що «борючись проти російського вторгнення, Україна також бореться за демократію в Європі».
Таким чином теорії змови та кремлівська дезінформація, які підривають довіру до демократичного управління, все ще знаходять підтримку у третини респондентів ЦСЄ.
Незважаючи на те, що загальне ставлення до геополітики після Холодної війни змінилося, дані цьогорічного опитування ще раз підтвердили схильність населення регіону вірити в теорії змови.
Неодностайне ставлення до майбутнього України та шляхів її підтримки
Загалом 68% опитаних респондентів ЦСЄ вважає, що Україна має бути незалежною і сама визначати зовнішньополітичний курс.
Натомість Болгарія, де багато хто вважає Україну «маріонеткою Заходу» або «частиною Росії», є єдиним винятком.
Цей загальний консенсус підкреслює той факт, що Кремлю не вдалося маніпулювати великими верствами населення, щоб вони повірили в його наратив, що заперечує українську державність.
Попри загальні позитивні цифри, російська легенда про те, що Україна є лише «західною маріонеткою», все ж таки знаходить підтримку серед 20-35% респондентів у 6 країнах. Ця динаміка формується сильнішим впливом Кремля в таких країнах, як Болгарія та Словаччина, де 11% болгар та 10% словаків переконана, що Україна має перебувати у сфері впливу РФ.
Країни ЦСЄ розділилися щодо того, чи повинна Україна вступати до ЄС та/або НАТО чи бути нейтральною.
У 6 з 9 країн є консенсус щодо підтримки членства України в організаціях, але в Словаччині, Болгарії та Угорщині більше тих, хто виступає за можливість нейтралітету України.
Загалом 51% респондентів ЦСЄ вважає, що Україна має стати членом ЄС і НАТО, а 40% вважає, що вона має залишатися нейтральною країною.
До слова, в Угорщині лише 23% підтримують приєднання України до західних структур, а 80% вважають, що вона має бути нейтральною.
На противагу, поляки також найбільші прихильники членства України у ЄС та НАТО. За це висловились 78% опитаних.
Незважаючи на широку підтримку санкцій і зусиль щодо зменшення енергетичної залежності регіону від Росії, лише менше третини респондентів в ЦСЄ (28%) виступає за відправлення військ НАТО в Україну.
Опозиція щодо розміщення сил НАТО в Україні особливо запекла в Угорщині, Болгарії, Словаччині, Румунії, Чехії та Латвії. Різка опозиція в Угорщині, найвища зареєстрована серед усіх країн, корелює з позицією голови уряду Віктора Орбана.
Найвищий показник підтримки відправлення військ НАТО в Україну зафіксовано в Польщі (41%), Естонії (38%) та Литві (35%). Проте в жодній з опитаних 9 країн, кількість прихильників участі НАТО у війні в Україні не має абсолютної більшості.
Хоча більшість людей у кожній країні погоджуються зменшити енергетичну залежність від Росії, підтримка санкцій, навіть ціною інфляції, очевидна лише в семи з дев’яти країн з урахуванням того, що в Словаччині підтримка становить рівно 50%.
Менше половини опитаних підтримують санкції в Угорщині (43%) та Болгарії (38%).
В той же час, за введення подальших санкцій щодо РФ, навіть коштом зростання цін на продукти, висловилось 88% поляків.
95% опитаних у Польщі і 84% у Чехії виступають за те, аби їхні країни були незалежними від російських енергоресурсів.
У звіті GLOBSEC йдеться, що в семи з дев’яти опитаних країн більшість позитивно сприйняли президента України Володимира Зеленського.
Проте активна російська пропаганда вплинула на імідж Зеленського в Болгарії, Словаччині та Угорщині.
Загалом, президента України Володимира Зеленського схвально сприймають 66% респондентів регіону, Еммануеля Макрона — 61%, Бориса Джонсона — 57%, Джо Байдена — 53%, Урсулу фон дер Ляєн — 50%, а Олафа Шольца на 44%.
Зростає кількість респондентів, які схильні до автократії
Близько 49% респондентів у Словаччині позитивно відповіли на твердження, що сильний лідер, якому не потрібно турбуватися про парламент чи вибори, є добре для Словаччини, що становить зростання до 38% у 2021 році та до 25% у 2020 році.
Отже, незважаючи на те, що демократію як відповідну систему правління для Словаччини схвалюють три чверті респондентів, підтримка автократичного лідера збільшується другий рік поспіль.
У Чехії лише 29% респондентів підтримали б автократичного лідера, що є найменшим з дев’яти опитаних країн. У Румунії підтримка автократії наразі є найвищою в регіоні – 60%.
Підтримка автократів також відображається на позитивному сприйнятті конкретних лідерів. Лише 4% чехів сприймають Володимира Путіна позитивно, але до 24% словаків.
Те ж саме стосується президента Китаю Сі Цзіньпіна, якого позитивно сприймають лише 15% чехів, але до 25% словаків.
Констатуємо достатньо стійкі симпатії респондентів ЦСЄ до часів умовного «Чаушеску-Мечіара» або запит в суспільстві на «місцевого Орбана».
***
За останні місяці Центральна і Східна Європа досить несподівано виявилася одним із найбільш геополітично вразливих і найважливіших регіонів світу.
Після вторгнення Росії в Україну глобальне суперництво між США, Китаєм, Росією та ЄС набуло нового значення.
Вторгнення в Україну, включаючи його масштаб і неспровокований характер, послужило нагадуванням Європі, що мир і безпека не є абсолютною даністю.
Події в Україні стали особливо чутливими для країн ЦСЄ, які раніше переживали як радянську окупацію. Однак російсько-українська війна також зміцнила суспільну солідарність в регіоні та викликала відчуття полегшення, що країни більше не є «розмінною монетою» між різними полюсами впливу.
Але опитування суспільної думки вказало і на значні проблеми всередині країн ЦСЄ.
Зокрема, це певна «криза» демократії в Угорщині та Польщі, посилення суспільного запиту на авторитарних лідерів в інших країнах регіону, різне бачення зовнішніх загроз, а отже, і відповіді на агресію РФ в Україні.
Багато країн лише зараз починають підвищувати свої військові витрати до рекомендованої НАТО 2% ВВП. Російське вторгнення знадобилося багатьом лідерам Центральної та Східної Європи, щоб відмовитися від старого приводу діяти як «міст між Сходом і Заходом» і розірвати свої зв’язки з Путіним.
Тим часом не зникли і глобальні виклики, з якими раніше стикалася Центральна і Східна Європа. Відновлення після пандемії стало під питанням після енергетичної кризи, спровокованої війною в Україні. Російська агресія в Україні спричинила безпрецедентні потоки мігрантів до Польщі, Словаччини та Чехії. Блокування українських портів може призвести до глобальної продовольчої кризи і нового потоку мігрантів з Близького сходу, до зустрічі якого, регіон явно не готовий.
Джерело: https://lb.ua/world/2022/06/09/519494_chi_zberig_kreml_sviy_vpliv.html
09.06.2022