Чи допоможе LOGFAS вирішити проблему зовнішнього контролю над постачанням озброєнь Україні

Шрифт:
Друк

Москва активно поширює фейк про нібито нецільове використання Україною наданої західними партнерами зброї з метою зірвати її подальші поставки.

Міністр оборони Олексій Резніков за підсумками четвертого засідання Контактної групи з питань оборони України, що відбулося 20 липня, повідомив що в його відомстві буде пришвидшено перехід на систему контролю над зброєю LOGFAS, що застосовується НАТО.
Ще у 2019 р. Секретаріат штаб-квартири НАТО з консультацій, командування та управління вирішив внести Україну до переліку держав, що використовують програмне забезпечення LOGFAS.

Чим корисний для України цей сервіс і чи здатний він вирішити наростаючу проблему ефективного контролю над зброєю, що масово постачається Україні союзниками?

 

Як НАТО використовує LOGFAS
Протягом багатьох років НАТО та країни-члени Альянсу розробляли інформаційні системи в різних областях. Врешті-решт виникла проблема взаємосумісності та інтеграції існуючих систем та підвищення ефективності розробки нових систем, що потребувало вироблення відповідного загального підходу.

В НАТО ключові стратегічні цілі в області логістики визначає Логістичний комітет у документі Загальне бачення та цілі в логістиці (NATO Logistics Vision and Objectives). Цей документ є основним в логістичному плануванні.

Він визначає фундаментальні механізми логістичного забезпечення в поточних операціях, а також спрямовує зміни (трансформації) в логістиці та створенні логістичних спроможностей.

В НАТО існує чотири стратегічні цілі в області логістики:
1. Покращена здатність до розгортання;
2. Розширена здатність логістичної підтримки;
3. Створення більш спроможних та cумісних сил логістики;.
4. Оптимізоване логістичне командування та управління.

Служби функціональної зони матеріально-технічного забезпечення (LOGFAS) — це набір інструментів, що підтримує процеси матеріально-технічного забезпечення НАТО для стратегічного переміщення та транспортування, планування та виконання багатонаціонального розгортання, планування переміщення на театрі бойових дій та планування забезпечення.

Цю систему розробила, обслуговує та підтримує Служба підтримки та бізнес-застосування Агентства зв’язку та інформації НАТО.
Інформаційна система (програмне забезпечення) LOGFAS повноцінно використовується НАТО з 1995 р. LOGFAS успішно проявила себе в підтримки логістичного забезпечення НАТО в час операцій та навчань.

LOGFAS є наріжним каменем багатонаціональної та спільної оперативної сумісності Альянсу. Він інтегрує інформацію про матеріально-технічне постачання та керує нею на рівні підприємства та між членами НАТО та партнерами.

Сервіс дозволяє користувачам збирати, зберігати, обробляти, аналізувати, відображати та розповсюджувати інформацію для підтримки логістичних операцій. Для вирішення деяких логістичних задач, зокрема з розподілу та симуляції використання запасів (distribution) застосовуються математичні методи.

LOGFAS взаємодіє з системами НАТО та національними системами, такими як інформаційні системи оперативного планування TOPFAS для планування медичної підтримки, управління подіями JOCWatch, текстових повідомлень JChat, трекінгу NIRIS, системами ситуаційної обізнаності IGeoSit та NCOP.

Логістичне планування в НАТО є частиною процесу планування сил та оборонного планування. Призначенням логістичного планування є визначення (ідентифікація) військових та цивільних спроможностей, що необхідні для розгортання, підтримки та виведення сил, що будуть виконувати військові операції.

Згідно свого доктринального підходу Альянс використовує два основних типи процесів планування. Один з них – оперативне планування, що покриває планування пов’язане з конкретними операціями (місіями). Інший процес – стратегічне оборонне планування, що має справу з розробкою достатніх спроможностей для виконання майбутніх операцій.

Відповідно, логістичне планування є частиною як оперативного, так і оборонного планування. Логістичні спроможності НАТО – це ключовий елемент стратегічних документів НАТО.

Логістичні спроможності мають бути розроблені, таким чином, щоб підвищити ефективність використання національних ресурсів, спростити і пришвидшити логістичні потоки і надати командуванню допомогу для виконання завдань. Це вимагає своєчасної, правильної і точної логістичної інформації. Командування має отримувати таку інформацію за найкоротший час та має бути регулярно проінформоване про зміни в режимі реального часу.

З метою інформаційної (автоматизованої) підтримки логістичного планування в оборонному плануванні ряд країн-членів Альянсу сьогодні використовують інформаційну систему ACROSS, яка є частиною LOGFAS.

ACROSS (Allied Commands Resource Optimisation Software System) є інформаційною підсистемою для підтримки прийняття рішень в плануванні запасів, зокрема, боєприпасів та амуніції, що є критичними для здійснення операцій.

ACROSS складається з основної бази даних (LOGBASE) та ряду моделей (розрахункових задач) для розрахунку витрат боєприпасів та амуніції різних родів військ, а саме:
1. ADMEM (Air Defence Munitions Expenditure Model) – модель розрахунку витрат боєприпасів та амуніції ППО.
2. AGMEM (Air-to-Ground Munitions Expenditure Model) – модель розрахунку витрат боєприпасів та амуніції повітря-земля.
3. LEMEM (Land Forces Equipment and Munitions Expenditure Model) – модель розрахунку витрат обладнання, боєприпасів та амуніції сухопутних сил.
4. MARMEM (Maritime Munitions Expenditure Model) – модель розрахунку витрат боєприпасів та амуніції морських сил.

В 2010 р. Агентство зв’язку та інформації НАТО провело оцінку існуючої системи LOGFAS з точки зору подальшого розширення та загальної стійкості. Результатом цього дослідження стала необхідність розробки нового програмного засобу через моральну застарілість та неможливість відновлення деяких критичних частин програмного забезпечення через припинення їх підтримки розробниками програмного забезпечення.

Серед вимог до нової логістичної системи НАТО включено функціональні модулі з галузей, не врахованих раніше. Зокрема, нові функції включають медичну допомогу, відстеження руху активів, підтримку приймаючої країни та інженерну підтримку.

Останні роки НАТО працює над розробкою нового логістичного інформаційного середовища LOG FS (Logistics Functional Services), що надасть необхідну функціональність для командування і управління всіх логістичних компонент, включаючи надання логістичної інформації в Загальну оперативну картину, що використовується при плануванні операцій Альянсу.

Очікується, що LOG FS максимально використає існуючі ресурси і спроможності, зокрема, складові LOGFAS, і надасть додаткові функції для задоволення існуючих вимог. Паралельно з цим НАТО здійснює уточнення вимог у процесі оборонного планування.

Нова логістична інформаційна система LOG FS все ще знаходиться на стадії тестування. За останніми оцінками у зв’язку із затримками з реалізацією LOG FS, очікується, що використання LOGFAS буде продовжено до 2025 р., в тому числі в цей період буде здійснюватися модифікація складових LOGFAS.

Завдяки автоматизації військові 30 країн Альянсу можуть миттєво ділитися національними даними з LOGFAS, дозволяючи НАТО відстежувати багатонаціональні переміщення в Центрі координації руху НАТО в Ульмі (Німеччина).

Попри запити на більш інтегрований у військове планування програмний комплекс, наразі LOGFAS дозволяє успішно працювати з окремими масивами даних як самого Альянсу, так і окремих країн-членів НАТО та країн-партнерів (Боснія та Герцеговина, Грузія, Європейське оборонне агентство тощо).

 

Перспективи LOGFAS в Україні
Що стосується, власне, системи контролю над постачанням зброї Україні, то наші країни-партнери до початку повномасштабного російського вторгнення використовували систему експортного контролю щодо зброї.

Із збільшенням номенклатури та об’ємів після лютого 2022 р. виникла потреба в перегляді цієї системи.

За оцінками ключових партнерів України, на сьогодні цей процес є настільки прозорим, наскільки це дозволяє поточна військова ситуація. Адже, не слід забувати, що зброя, яка постачається в Україну, є потенційною ціллю для ворожих дій з боку РФ.

ЄС впровадив власний механізм моніторингу і контролю за тим, щоб обладнання, яке надається країнами-членами ЄС, використовувалося Україною для цих заявлених цілей. Порядок контролю за переміщенням обладнання, що постачається з використанням Європейського фонду миру, забезпечується в ході всього процесу поставки та після його завершення.

Як зазначив речник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики, військова допомога є об’єктом жорсткого контролю та захисних заходів, у тому числі в той час, коли вона вже була поставлена в Україну . Цей механізм включає моніторинг використання такого обладнання з урахуванням міжнародних норм щодо дотримання прав людини та гуманітарного права, а також можливість регулярного інформування (перевірки) на місцях поточного стану цього обладнання, коли це є необхідним і можливим з міркувань безпеки.

Україна зобов’язалася не передавати поставлене оборонне обладнання та зброю для будь-якої іншої мети, окрім використання Збройними Силами, які офіційно визнаються Європейським Союзом, та не здійснювати їх реекспорт у треті країни.

В свою чергу, в НАТО переконані, що Україна належним чином забезпечує збереженість та облік зброї, яку отримує від союзників у реалізації права на самооборону від російської агресії.

За допомогою якої процедури та засобів здійснюється цей контроль з боку Альянсу – наразі не розкривається.

Військова допомога Україні координується військовими, дипломатичними відомствами, структурами державної влади Україні та державними органами країн, що надають озброєння й військову техніку. З метою забезпечення цих постачань в Європі було створено логістичні центри, в яких є система обліку військової техніки й відстеження її у реальному часі.

Зокрема, у Штутгарті знаходиться оперативна група від Європейського командування Збройних сил США, яка займається координацією запитів України щодо потрібних їй озброєнь, пошуком та доставленням їх до кордону нашої країни.

Звичайні процедури моніторингу кінцевого використання західної зброї в Україні погано підходять для зон активних бойових дій. Наразі США, Велика Британія та інші союзники мають покладатися на інформацію української сторони щодо застосування наданої зброї.

Військове обладнання в країнах НАТО здебільшого виробляють приватні компанії, але законодавство про експортний контроль зброї жорстко регулює її продаж у треті країни.

Зокрема, відносно будь-якої держави, яка отримала зброю американського виробництва, уряд США зобов’язаний здійснювати постійний моніторинг її використання (end-use monitoring).

Він передбачає фізичне регулярне інспектування зброї американського походження в третіх країнах, надсилання запитів про місце її перебування, регулярний перегляд звітів про її використання. В такий спосіб США контролюють, щоб американська зброя не потрапила до рук ворогів, недружніх країн чи злочинців.

В цьому ключі знаковим стало оголошення про те, що Пентагон розглядає можливість розміщення цивільних інспекторів із озброєнь в Україні. Про це на початку липня заявив Джед Роял, заступник голови Агенції Пентагону США з оборонної співпраці.

Ще під час ухвалення Акту про ленд-ліз для України, американські конгресмени заявляли про необхідність більшої підзвітності щодо використання оборонної допомоги. В травні республіканці Джон Кеннеді та Ренд Пол пропонували створити посаду інспектора, який перевіряв би використання Україною оборонної допомоги. В червні сенаторка-демократка Елізабет Воррен закликала американський уряд до більшої підзвітності щодо мільярдів військової допомоги українському народові.

Подібні дискусії свідчать що питання консолідації звітності про розподіл, використання та утилізацію отриманої від західних союзників зброї постало для України на порядку денному.

Вага цієї проблематики буде підвищуватись пропорційно нарощенню обсягів військової допомоги від наших союзників. І, з часом, відсутність зрозумілої для партнерів автоматизованої звітності з питань постачання озброєння, техніки та боєприпасів може стати на заваді подальшій оборонній підтримці від заходу.

У зв’язку із цим, в останні тижні Україна озвучила кілька важливих ініціатив в галузі контролю над озброєнням, що постачається в нашу країну.

Так, Агентство оборонних закупівель України почне працювати за процедурами Агенції НАТО з підтримки та постачання. За задумом Міністерства оборони це зробить придбання озброєння для ЗСУ максимально прозорим і ліквідує потенційні корупційні ризики.

До слова, створення Агентства оборонних закупівель стартувало ще в січні цього року і мало закінчитися в березні. Однак через агресію РФ ці терміни зсунулись. Лише кілька тижнів тому агенство офіційно зареєстрували та почали запуск його роботи.

Наразі відомо, що роботу Агентства оборонних закупівель буде курирувати та проводити аудит Консультативна рада з питань оборонної реформи – міжнародна дорадча група найвищого рівня, яка має у своєму складі не тільки українських представників, а й експертів з країн-членів НАТО. В якому статусі буде діяти ця дорадча група стане зрозуміло після опублікування установчих документів щодо новоствореного агентства.

Згідно оприлюдненої інформації Міністерства оборони, в Україні для моніторингу, контролю та логістичного забезпечення військової техніки та озброєння, яку надають країни-партнери, будуть використовувати спеціальні інформаційні системи.

Про це заявив міністр оборони України під час презентації нового модуля інформаційно-аналітичної системи СОТА, який спеціально створено для моніторингу постачання зброї в Україну.

Згідно анонсу, система СОТА дозволить контролювати постачання озброєння за статусом (готово до відвантаження, у дорозі чи отримано підрозділом ЗСУ) та країнами, що передали, аналізувати постачання зброї в часовому розрізі, за періодом (коли було взято на озброєння/списано), класифікацією згідно стандартів НАТО, віднесенням до радянських зразків тощо.

Цей модуль дозволяє розрахувати постачання боєприпасів до одиниць озброєння, вести моніторинг, як виконуються плани постачання, контролювати розподіл між підрозділами.

Модуль моніторингу зброї інтегрований із загальним порталом по різних блоках даних — ситуація на лінії бойових дій, розміщення сил, ракетні удари по території України, обстріли населених пунктів, географічна прив’язка повідомлень, що стосуються воєнних дій, надзвичайних ситуацій та повідомлень у медіапросторі.

Міністр оборони України наголосив в липні, що постачання озброєнь в Україну контролюватиметься також інформаційною системою LOGFAS, доступ до якої Україна отримала ще у 2019 р. За словами міністра, у вітчизняних військових вишах вчать використовувати цю систему, і нещодавно він попросив НАТО надати більше ліцензій та терміналів.

Починаючи з вересня 2019 р. в інституті оперативного забезпечення та логістики Національного університету оборони України імені Івана Черняховського проводиться курс з підготовки користувачів системи LOGFAS. В навчанні українських офіцерів з логістики приймали участь представники Багатонаціонального координаційного центру логістики Офісу зв’язку НАТО Представництва НАТО в Україні.

Під час проведення курсу основна увага учасників концентрувалася на вивченні процедур планування логістичного забезпечення військ з використанням принципів звітування логістичного забезпечення модуля LOGREP, що є ключовим елементом LOGFAS.

З огляду на сьогоднішні потреби контролю над переміщенням та розгортанням засобів, для України першочерговою для впровадження складовою системи LOGFAS є модуль розгортання та переміщення союзників – ADAMS (Allied Deployment and Movements System), модуль прийому з’єднання, постановки та подальшого руху – CORSOM (Coalition Reception, Staging and Onward Movement) та модуль логістичної звітності – LOGREP (Logistic Reporting Tool).

Складова ADAMS використовується для планування, оцінки та моделювання (симуляції) переміщення та транспортування для підтримки операцій. Ця підсистема вдало проявила себе в зменшенні часу на планування розгортання та надання засобів для обміну між країнами Альянсу даними з розгортання підрозділів.

Складова CORSOM призначена для планування, моніторингу і усунення конфліктів при діях з прийому, організації та переміщенні сил при їх розгортанні згідно детальних планів з ADAMS.

Серед іншого, CORSOM підтримує детальне планування та координацію наземного переміщення та військового транспортування з місць вивантаження до місць призначення підрозділів, моніторинг дорожнього руху, адміністрування конвоїв та поїздів і ситуаційну обізнаність, вибір альтернативних маршрутів тощо.

LOGREP використовується для створення стандартизованих звітів, а також аналізу карт та мереж, створення та управління профілями сил, наявними запасами та списками предметів постачання.

Підсистема LOGREP покликана замінити формування традиційної (паперової) логістичної звітності на обмін пакетами (базами) структурованих даних в електронному вигляді.

За оцінками експертів, система LOGFAS може забезпечити частину необхідних функцій планування логістичної підтримки в Україні, щодо логістичних аспектів оборонного та оперативного планування. На повне запровадження програми може піти до двох років.

Почнемо з найбільш банального – оскільки офіційними мовами НАТО є англійська та французька, то і інтерфейс системи LOGFAS розвивався переважно на цих двох мовах. Враховуючи амбіції керівництва Міністерства оборони України впровадити систему звітності LOGFAS до рівня батальйону, можуть бути питання з володінням офіцерами англійською мовою на необхідному технічному рівні.

Але це, звісно, не головне.

З метою використання LOGFAS для потреб України необхідно буде також підготувати у форматі вхідних даних системи та завантажити значний обсяг даних всіх відомств і служб сектору безпеки і оборони України.

Проте, за наявною у фахівців інформацією, система LOGFAS не надає, зокрема, функції обліку наявності та переміщення матеріальних засобів, оформлення заявок на переміщення та інших документів, що є важливою складовою оперативної логістики в Україні.

LOGFAS дозволяє працювати з окремими масивами даних, у тому числі з даними окремих країн. Для використання LOGFAS України необхідно підготувати у форматі вхідних даних системи та завантажити значний обсяг даних. Крім того, ряд алгоритмів, використаних при створенні інформаційної системи не надаються і не розкриваються іншим країнам (не членам НАТО), оскільки є інформацією з обмеженим доступом.
Саме з цим може бути пов’язане рішення про одночасне впровадження в Україні інформаційно-аналітичної система “СОТА” та її поступової інтеграції до модулей LOGFAS.

Таким чином, основними перевагами використання LOGFAS в Україні є можливість швидкого запуску в експлуатацію і отримання практичних результатів (адже програмне забезпечення вже готове і не потребує часу на розробку «з нуля») та повна відповідність стандартам НАТО.
Мінуси – система є морально застарілою та не відповідає стратегічним потребам країн НАТО на сьогоднішній день.

Отже, наша держава в період ведення війни має користуватися кращими практиками і впроваджувати програмне забезпечення, що рухається «в ногу» з вимогами часу. Україні слід уважно вивчити за участі країн-членів Альянсу можливість пілотного впровадження в Україні LOG FS.

Загальний висновок наступний: попри інспіровану Москвою інформаційну кампанію про нелегальну торгівлю зброєю що постачається до України, наразі наші союзники мають великий кредит довіри до дій українського уряду.

Втім, заради підвищення рівня управління власними збройними силами та логістикою постачання від союзників, Україна має застосовувати передові рішення. До яких, без сумніву, слід віднести впровадження інформаційної системи логістичного забезпечення ЗСУ сумісну із стандартами НАТО.

Логіка цього процесу в сфері постачань озброєння для України дуже проста: хочеш бути ближче до партнерів – впроваджуй зрозумілі процедури і розмовляй однією «технологічною» мовою.

Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/08/8/7144636/

 

08.08.2022