“Існує декілька форм гарантій безпеки Україні, які активно розглядаються. Одна з них – членство України в НАТО після перемоги. Саме після перемоги України, а не під час війни. Українські урядовці знають про це. Тому зараз, під час війни, немає сенсу подавати заявку про вступ до НАТО. А ось після перемоги Україна буде сильним членом НАТО, і НАТО буде сильнішим, маючи у своєму складі Україну. Щодо цього немає жодного сумніву.

Інша форма гарантій безпеки – зобов’язання надавати Україні необхідні озброєння, щоб захиститися самостійно і стримати наступний напад Росії. І це може статися у той час, коли Україна буде готуватися до вступу до НАТО.

Третя форма гарантій полягає в об’єднанні невеликої групи країн, можливо США, Великої Британії, а також Польщі, Литви, Латвії та Естонії з метою створення альянсу з Україною.

До інших способів гарантій я б зарахував формування, наприклад, британцями, поляками, литовцями та українцями багатонаціональної бригади.

Вільнюський саміт може стати гарною можливістю послати сильний меседж Україні і Росії, що цього разу обіцянка членства в НАТО є реальною.

У 2008 році, я був тут у Києві на посаді глави дипломатичної місії і ми всі добре пам’ятаємо саміт НАТО в Бухаресті, на якому була сформульована дуже туманна і розмита обіцянка, що Україна та Грузія стануть членами НАТО. Цього не достатньо, тепер потрібна конкретна обіцянка, коли і як Україна може приєднатися до Альянсу.

Я розумію, що це не може статися у Вільнюсі. Але після перемоги упродовж двох років Україна має стати членом НАТО.

Просто потрібен час, щоб пройти всі процедури, оцінювання, ратифікації парламентами союзників НАТО, але вам не треба Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО. Україна вже готова приєднатися до Альянсу, на що можливо піде один рік. Але це може статися тільки після перемоги.

На Вільнюському саміті буде розглядати багато різних формулювань. Дехто хоче повторити заяву від 2008 року про відкриті двері до НАТО, але цього разу має бути щось конкретніше”

Джерело: Главком