Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон ухвалили спільну декларацію. У ній, зокрема, Рим, Берлін та Париж висловлюють підтримку руху України до членства в НАТО.
Згідно з декларацією, у межах НАТО Італія, Німеччина та Франція продовжують зосереджуватися на допомозі Києву. Крім того, вони повністю підтримують комісію Україна — НАТО як платформу для подальшого посилення та розширення співпраці, щоб допомогти Україні пройти шлях до Альянсу відповідно до Бухарестської декларації.
Цей документ передбачає етап Плану дій щодо членства (ПДЧ) — механізм, який нині не задовольняє Київ. А також у ньому констатується, що Україна, Італія, Німеччина та Франція нетерпляче чекають розв’язання цих питань на саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року.
Україна вже має з 18 державами спільні декларації щодо руху до НАТО.
Очікуючи на липневий саміт НАТО, Володимир Зеленський намагається схилити керівництво країн-членів Альянсу до підтримки більш рішучих кроків у питанні надання членства Україні. Як вважає юрист-міжнародник, експерт із питань євроатлантичної інтеграції України Олександр Калініченко:
— Ми наполягаємо саме на «скандинавському» шляху, який не передбачає виконання Плану дій щодо членства. Ми хочемо переконати наших партнерів підтримати такий варіант та не прив’язувати його до завершення війни, а вже хоча б розпочати цей шлях. Але розпочати його можна лише тоді, коли консенсусу досягнуть усі члени Альянсу.
Підтримка Києва з боку 18 країн є дуже хорошим результатом, але, як Калініченко зауважує, у цих держав абсолютно різне бачення українських перспектив:
— Ми не можемо казати, що на сьогодні всі країни, які підписали ці декларації, готові підтримати єдиний підхід приєднання України до НАТО і що вони готові схвалити у Вільнюсі відповідний документ.
Експерт із питань євроатлантичної інтеграції вказує на те, що в Європі немає єдності щодо підтримки членства України в НАТО. За його словами, найбільшу допомогу Київ має Центральної, Північної та Східної Європи, натомість Південь та Захід — більш консервативні.
Калініченко впевнений, що буде ще багато раундів консультації до вироблення певного підходу, а також до готовності всіх країн НАТО підтримати наше членство:
— З якими країнами можуть виникнути проблеми? От наразі проходять вибори в Туреччині, а це не дуже простий партнер для Альянсу. Ми це бачимо по вступу Фінляндії та Швеції, остання ще досі не пройшла цей бар’єр. Ми бачимо позицію Угорщини, яка, у принципі, налаштована абсолютно деструктивно відносно України й точно буде користатися цим важелем впливу, щоб тиснути і вимагати відповідних політичних чи економічних дивідендів. У будь-якому разі тут будуть дуже непрості перемови. Без участі наших союзників, я думаю, нам буде складно подолати цей угорський бар’єр. Не варто забувати про певний скепсис США, які не готові підтримувати влітку будь-які прискорені варіанти приєднання України до Альянсу. Вони зараз воліють концентруватися саме на військовій допомозі.
Експерт із питань євроатлантичної інтеграції України Олександр Калініченко також додає, що Україна може очікувати від саміту НАТО підсилення пакету допомоги, що був викладений рік тому в Мадриді:
— Імовірніше, пакет допомоги буде розширено, а обсяг фінансування становитиме близько 500 млн євро на рік. Цей пакет буде охоплювати посилення системи управління українськими військами, навчання українських фахівців, буде підсилена медична реабілітація, управління зв’язком та кібербезпекою — це ті потреби, які будуть впливати на нашу обороноздатність у середньо- та довгостроковій перспективі. Адаптація стандартів НАТО також буде центром цього пакету.
Калініченко очікує підвищення статусу Комісії Україна — НАТО до рівня Ради із новими повноваженнями, завданнями та ресурсами, що допоможе готувати Україну до членства:
— Проте є підстави вважати, що будь-які обіцянки чи нові зобов’язання членів НАТО перед Україною щодо її вступу будуть оголошені на ювілейному саміті наступного року в США.