Міністри закордонних справ країн НАТО символічно зустрілися у Брюсселі в річницю заснування альянсу, щоб привітати в своїх лавах Фінляндію, обговорити шляхи просування шведської заявки та узгодити підготовку до головної події року – Вільнюського саміту, що відбудеться в середині липня.
На засіданні розблокованої від угорського вето Комісії Україна-НАТО, що зібралася вперше з 2017 р., голова МЗС України Дмитро Кулеба підняв питання наближення Києва до членства в альянсі. Крім цього, голови зовнішньополітичних відомств країн НАТО обговорювали довгострокову програму підтримки України, розраховану на найближче десятиліття.
Фінляндія стала 31-м членом НАТО
Примітно, що саме сьогодні, у 74-у річницю заснування НАТО, Фінляндія стала повноправним членом альянсу. Усвідомивши нову реальність після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, рік тому Фінляндія подала заявку на членство в НАТО одночасно зі своєю «нейтральною» сусідкою Швецією. Ці скандинавські країни чудово доповнюють одна одну: Фінляндія має сильну сухопутну компоненту, Швеція добре готова до оборони на морі.
Майже всю дистанцію вони пройшли разом. Усі публічні заяви ключових фінських посадовців до лютого 2023 року свідчили про те, що Гельсінкі до останнього намагатиметься йти до НАТО “у парі” зі Стокгольмом. Втім, цей тандем, з огляду на триваючу турецьку протидію, довелося розірвати. Фінляндія змогла швидше, аніж Швеція, переконати турецьких та угорських партнерів у необхідності у необхідності ратифікації протоколу про вступ до НАТО. Блокада ж шведів з боку Анкари та Будапешта триває.
Трохи несподівано, враховуючи бюрократичні процедури, генсек НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що Фінляндія офіційно приєднається до Альянсу саме 4 квітня. Він пояснив, що це відбудеться, оскільки всі 30 країн-членів схвалили протокол про членство.
У минулому практикувалося, що членство нової держави набувало чинності лише тоді, коли представник країни-кандидата передає документи про приєднання до Державного департаменту США у Вашингтоні, як це визначено ст. 10 Вашингтонського договору. Після цього, уряд Сполучених Штатів Америки повідомляє кожну зі сторін про здачу на зберігання кожного такого документа.
Однак, враховуючи безпрецедентну безпекову кризу в Європі, цього разу стандартну процедуру вирішили провести в Брюсселі, коли генсек НАТО Єнс Столтенберг передав запрошення про вступ від всіх країн-членів НАТО главі МЗС Фінляндії. Той у свою чергу передав ратифікаційні документи Блінкену, який, прийнявши їх, оголосив, що Фінляндія офіційно стала членом НАТО.
Швеція «на паузі», але не лишається сама
Як не дивно, але зі вступом до НАТО сусідньої Фінляндії бюрократичних процедур для Стокгольму лише додасться. Відтепер для завершення шляху приєднання Швеції до НАТО не вистачатиме рішень парламентів вже трьох країн: Туреччини, Угорщини та Фінляндії. Фіни, звісно, підтримають свого партнера, одначе після того, як сформують нову парламентську коаліцію та затвердять склад уряду.
Сьогодні прийняття Швеції до НАТО блокується двома країнами – Туреччиною і Угорщиною.
Туреччина вимагає від шведського уряду змінити ставлення до своїх опозиційних емігрантів, яких вважає «терористами», і видати турецькій владі тих, кому Стокгольм вже надав політичний притулок. Як заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, його країна не готова виконати всі забаганки турецького лідера для схвалення вступу Швеції до НАТО.
Разом з тим наприкінці березня радник турецького президента з питань зовнішньої політики Ібрагім Калин заявив, Туреччина буде готова переглянути заявку Стокгольма щодо вступу до НАТО після 1 червня, коли набуде чинності закон про боротьбу з тероризмом у Швеції.
Будапешт, користуючись нагодою, заявляє, що шведський уряд має припинити критику Угорщини та проявити до неї «більшу повагу». Швеція не має наміру давати Угорщині будь-які гарантії у зв’язку з процесом вступу до Північноатлантичного альянсу, про що заявив глава МЗС Тобіас Більстрем.
«У короткотерміновій перспективі це не проблема, якщо Швеції доведеться чекати, але в довготерміновій перспективі це буде проблематично. В такому випадку оборонне співробітництво, існуюче між Швецією і Фінляндією, не зможе продовжуватися в нинішньому вигляді. Звичайно, ми не хочемо цього», – зазначив міністр закордонних справ Швеції.
Зараз можна з певністю констатувати, що Швеція навряд вступить до НАТО до завершення Вільнюського саміту, який відбудеться у середині липня. Це визнають також представники шведського уряду. Однак подальший розвиток подій критично залежатиме від результатів травневих виборів у Туреччині.
Враховуючи поточну ситуацію, 3 квітня генеральний секретар НАТО наголосив, що Швеція, попри затримку, все одно поступово інтегрується до альянсу і не буде “покинута сам на сам”.
Столтенберг звернув увагу, що рішення Мадридського саміту надало скандинавськім аспірантам спеціальний статус: «Швеція відтоді може брати участь у військових та цивільних механізмах НАТО, інтегруватися у структури альянсу. Крім того, кілька союзників надали їй безпекові гарантії. А тепер, коли Фінляндія стає повноправним членом, захищеність Швеції ще більша».
Ще у травні минулого року Швеція та Фінляндія отримали тимчасові односторонні гарантії безпеки від Великої Британії – саме для того, щоби не було небезпеки російського нападу або тиску у період, поки триватиме процедура вступу до НАТО.
До слова, цей прецедент є корисним і для України, коли та отримає запрошення до вступу в альянс.
Підготовка до Вільнюського саміту
На минулорічному саміті держави-члени НАТО ухвалили нову Стратегічну концепцію, у якій Росію названо найбільш значною загрозою безпеці поряд з тероризмом, Китай також назвали країною, яка кидає виклик глобальній системі безпеки.
Згідно з планами альянсу, під час Вільнюського саміту країни планують досягти рішення про виділення на оборону не менше двох відсотків від свого ВВП, а також затвердити оновлені регіональні плани, які значно зміцнять оборону на східному фланзі НАТО.
«Існує нагальна потреба в озброєнні, в боєприпасах, в тренуванні – в усьому. У цьому контексті очевидно, що двох відсотків буде недостатньо для того, що потрібно вже зараз», – сказав Єнс Столтенберг. І це при тому, що лише сім країн НАТО збільшили витрати до 2% від ВВП у 2022 році (США, Великобританія, Греція, Литва, Польща, Естонія і Латвія).
Генсек наголосив, що Вільнюській саміт має на меті не спровокувати конфлікт, а запобігти йому. Він зауважив, що союзники вже зробили значне посилення на сході, але головний акцент – мати значну чисельність сил високої боєготовності, які можна швидко розгорнути у разі потреби.
Завдяки створенню Координаційного центру з питань підводної інфраструктури та Спільної оперативної групи НАТО – ЄС, альянс також планує забезпечити захист критичної національної інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
«Ми рухаємося у правильному напрямку, але ми рухаємося не так швидко, як того вимагає небезпечний світ, в якому ми живемо», – зауважив Столтенберг, додавши, що «цілком очевидно, що ми маємо докласти більше зусиль, і ми маємо робити це швидше».
Приборкання Угорщини та проведення КУН
На тлі річниці створення альянсу і його розширення сьогодні в Брюсселі відбулася ще одна знакова подія – перше засідання комісії Україна-НАТО, яке не проводилося з 2017 року.
Угорщина блокувала роботу комісії Україна-НАТО (КУН) останні шість років. Причиною такого рішення Будапешт назвав ухвалений в Україні закон про освіту, який передбачає, що обов’язковою мовою навчального процесу є державна. Угорщина вважає, що це нібито утискає права угорської меншини.
Неочікувано для Києва, у березні генсек НАТО Єнс Столтенберг проявив наполегливість і відновив роботу цього двостороннього формату. Цього разу, для того щоб угорський представник не мав змоги заблокувати міністерське засідання КУН (а рішення в альянсі ухвалюються консенсусом), цей пункт порядку денного просто не стали виносити на обговорення і голосування.
Якби Угорщина вирішила ветувати весь порядок денний заради блокування українського питання, то це ставило під питання всю міністерську зустріч країн НАТО, призначену на 4-5 квітня. Будапешт не захотів виступати проти усіх членів альянсу одразу.
Згодом, генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що він має намір і надалі збирати засідання Комісії Україна-НАТО на міністерському рівні попри те, що Угорщина в минулі роки їх блокувала. Він пояснив це тим, що робота комісії дає можливість розглядати питання, які пов’язані не тільки з підтримкою України, економічною та військовою, але й такими питання, як реформи, боротьба з корупцією і права меншин.
Сьогоднішнє засідання Комісії Україна-НАТО пройшло у форматі 31+ (країни члени, включно з новоприйнятою Фінляндією, плюс Швеція та Україна).
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час перебування в Брюсселі висловив невдоволення відновленням роботи Комісії Україна-НАТО, назвавши це «порушенням принципу єдності» союзників у межах альянсу.
Відкриваючи засідання, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що союзники по НАТО вже надають значну підтримку, «але терміново потрібно ще більше». «Ми також обговорюватимемо нашу політичну і практичну підтримку Україні, як і реформи, які провадить Україна, – боротьбу з корупцією, зміцнення верховенства права і захист прав меншин.
Майбутнє України – в євроатлантичній сім’ї, і ми продовжуватимемо працювати в напрямку цієї мети», – додав генсек альянсу.
Україна, скориставшись нагодою, повернула в повістку дня союзників тему свого післявоєнного майбутнього. За словами Дмитра Кулеби, НАТО та Україна потрібні один одному, а амбіція Києва полягає в тому, щоб на саміті у Вільнюсі влітку якнайдалі просунутися до свого членства.
На порядку денному також були питання обороноздатності України, постачання та виробництво озброєння і санкційна політика щодо РФ.
Напередодні засідання КУН Столтенберг анонсував старт розробки багаторічної програми підтримки для України.
«Я сподіваюся, що ми домовимося про нові кроки та заходи, про довготермінову підтримку України та розширення її партнерства з альянсом», – заявив генсек, додавши, що «з початку російського вторгнення країни НАТО надали Україні військову допомогу на понад $70 млрд».
Згідно з повідомленнями, Столтенберг запропонував союзникам виділяти по 500 млн євро щорічно для фінансування Комплексного пакету допомоги Україні замість теперішніх 250 млн євро на рік. Він передбачає короткотермінову допомогу паливом, захисним спорядженням і системами боротьби з безпілотниками, надання інших засобів, які використовуються для протидії російському вторгненню.
Цей фонд, на думку Столтенберга, має бути спрямований також на надання Україні довготермінової підтримки, щоб допомогти модернізувати збройні сили для досягнення стандартів оперативної сумісності з НАТО та запропонувати так звану летальну підтримку за рахунок постачання сучасного озброєння на тлі вичерпання запасів радянських часів.
Так, ще восени стало відомо, що НАТО узгоджує 10-річний план відновлення української оборонної промисловості за участі європейських та північноамериканських виробників.
Для того щоб зберегти підтримку України, водночас не послаблюючи захист альянсу, держави – члени узгоджують нові політики щодо виробництва боєприпасів.
Зрештою, міністри закордонних справ країн Північноатлантичного альянсу офіційно підтримали розробку багаторічної програми підтримки України, яка допоможе їй зблизитись із НАТО де-факто.
Зараз триває підготовка до саміту альянсу у Вільнюсі, до участі в якому запросили президента Володимира Зеленського. Подолання угорського вето, принаймні цього разу, дає підстави для сподівань, що стосовно українського членства в НАТО зрештою буде знайдено консенсус.